Приходит новый день и что же?
Зачем он мне? Зачем Тебе?
Забота уж меня не гложет
Доволен жизнью я вполне,
Я - на Твоей груди могучей,
В Твоей руке, в Твоей любви
И нет рецепта в мире круче,
Чем вместе нам с Тобой идти.
Лишь я и Ты, всё остальное
В пустыне жизни - миражи.
Как от меня Свой Лик Ты скроешь,
Так умираю без любви,
И жизнь моя уже напрасна,
И не хочу уж ничего,
Теперь я понял: дело ясно
Ты в этом мире - это всё!
Мне без Тебя ничто не нужно,
Я без Тебя одна лишь тень,
Скитаюсь, словно бомжик ушлый,
Без цели, смысла целый день.
Но не напрасно я по свету
Бродил и мучился, видать,
Раз Ты открыл мне только это,
Чего уже нельзя отнять.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
Проза : Как я училась танцевать-2 - Юстина Южная Продолжение "Дневника ирландского танцора". Опять-таки все из жизни. :)
P.S. На картинке не мы. Но в принципе, мы так умеем. :)
